Короткий звіт про похід в Горгани

_

В доповнення до попереднього фото-звіту, подаю написаний Тетяною короткий звіт про наш похід в Горгани. Ще буде карта і детальний маршрут.

====================

15.09.12

 

Ми в Бистриці. Вийшли за село, по плану сніданок. Поряд тече красива річка Бистриця Надвірнянська, навколо височенні смереки. Краса неймовірна!

 

12.48. (Висота 926 м) Йдемо по руслу річки. Дорогою трапилась невелика колиба, зачинена аж на 2 замки! Горище встелене сіном, то ж при бажанні можна заночувати :)

 

14.11 (Висота 1135 м) Перед цим була зупинка для поїдання ожини, тому ані висота, ані час не зафіксовані. Зате задоволення від поїдання ягід зашкалює!

 

16.00 (Висота 1243 м) гора Окопи, стоянка на чарівній полонині біля урочища Боярин. Поряд пасуться корови з дзвіночками на шиях. Їх стережуть собаки, а також нас, в очікуванні, коли ми залишимо свою їжу без нагляду. Ввечері трохи дощить, але це не заважає нам святкувати день народження Артема з цікавими подарунками, якими він бавився до пізньої ночі.

 

16.09.12

 

7.30 Підйом. Сніданок. На сьогодні такі плани: пройти через урочище Пекло в полонину Рущина, піднятись на Малу Сивулю (1818м) та Велику Сивулю (1838м) і заночувати на перевалі Боревка. Плани грандіозні, тому..

 

9.00 Вирушаємо!

 

10.25 (Висота 1411м) Чудова погода, невеликий туман, але дощу немає. Місцевість схожа на країну хоббітів – скрізь мхи і папороть. Повітря вологе і свіже, дихаємо на повні груди!

Вова співає, Валєра пиляє, Олег збирає ягоди. Ляпота!

 

11.48 (Висота 1440 м) полонина Рущина. Щойно ми пройшли через урочище Пекло. Воно повністю виправдало свою пекельну назву! Вирішуємо, чи підніматися на Малу та Велику Сивулю (яка, до речі, повністю вкрита туманом) чи обідати, чи ставити намети. Хочеться втекти подалі від пекельних собак і людей.

Не знаю, що саме перемогло, але ми вирішили, як ті розумні альпіністи, вгору не йти, а гору обійти. Тому йдемо траверсом по Великій та Малій Сивулі. Гори вкриті туманом і нам навряд чи вдасться побачити неймовірні краєвиди Карпат. Саме цю думку підтвердили туристи, які щойно спустилися. До того ж в нас попереду найвища гора цього походу Ігровець (1804 м), тому є надія, що поки ми дійдемо до наступної вершини, небо проясниться.

 

13.25 (Висота 1430 м) Все ще йдемо схилами Сивуль. Туман огортає нас з усіх сторін, але іноді він розходиться і ми бачимо обриси гір. Ландшафт змінюється, то ліс, то насипи каміння. І цей туман.. Він надає якоїсь таємничості і містики…

 

14.00 (Висота 1500 м) В нас обід на рекордній висоті цього походу. Дуже зручна полянка на камінні, поряд тече струмок з чистою джерельною водою. Перед обідом був аперитив брусницею та фотосесія з краєвидами. Настрій у всієї групи чудовий, в таборі лунають жарти. З таким піднятим настроєм, Артем нарешті запалив вогонь кресалом, що йому подарували на день народження. Лунають вигуки Ура! та аплодисменти )))

 

16.02 Щойно дерлись так званими в народі «мангровими зарослями», по науковому ялинками-альпійками на гору. Гілки чіплялися за рюкзаки, кармани і все інше.. Не хотіли нас пропускати наверх, але ми настирно дерлися крізь них, падали, піднімалися і йшли далі. А коли видерлись, побачили, що є нормальна стежка )) Мабуть десь промахнулися і пішли навпростець. З таких моментів і складаються веселі спогади ))

 

19.20 Нарешті ми дійшли до стоянки. Обидві Сивулі виявилися настільки широкими, а краєвиди, особливо в тумані, такими одноманітними, що через кілька годин траверсу, почали жартувати, що ми туристи, які загубилися в просторі і часі і ходимо по колу ))) Навіть лунали пропозиції вішати стрічки на дерева і через де якийсь час побачимо, чи так воно насправді. Але насправді виявилося, що ми були на вірному шляху і, врешті, були нагороджені зручною зупинкою з достатньою кількістю місця для всіх наметів, з великим кострищем і струмком поряд. Готуємо вечерю. Всі втомлені, але нескорені!

 

17.09.12

 

9.35 Після смачнючої манної каші, яку, як сказав Саша він не їв вже 50 років ))) вирушаємо! Сьогодні наш шлях через дві вершини г. Ігровець (1804 м) і г. Висока (1803 м) В добрий путь!

І ще є гарна новина. Ми побачили сонце! Зовсім трошки хмари розступилися і воно засяяло. І це дає надію, що погода буде гарною і ми будемо милуватися чудовими краєвидами.

 

11.05 (Висота 1636 м) Вітер стає все сильнішим і сильнішим. Нас оточують цілі поля брусниці, використовуємо кожну вільну хвилину, щоб насолодитися кислувато-гіркуватим смаком. Гори вкриті туманом і чим вище, тим щільніший він стає.

 

12.20 (Висота 1804 м) Ми на вершині гори Ігровець! Рекордна висота цього походу і моя особиста. Все охоплено туманом і ми самі наче той їжачок. Дуже сильний вітер. З здивуванням помітили намет, що стоїть на самій вершині. Трохи пізніше з нього вийшов хлопець і ми з ще більшим дивуванням дізналися, що їх двоє і вони поляки і стоять на цій вершині вже 2 дні. Дивина та й годі! Сміливі хлопці, в таку погоду, умови для проживання там не найкращі. Та й до води далеко.

 

Далі йдемо на г. Високу. Вона лише на 1 метр нижча ніж г. Ігровець. На вершині також зустріли двох туристів із Запоріжжя. Також сильний туман і ми наче в молоці. Пофотографувалися і вирішили зрізати дорогу до нашої тимчасової зупинки, де на нас чекає обід. Ходили-блукали і вирішили повернутися назад знайомою дорогою, поки остаточно не заблукали. Туман такий щільний, що заблукати дуже просто.

 

Трохи перекусили і тепер наш шлях прямує вниз. Ми залишаємо вершини й сьогодні повинні спуститися до села Осмолода, звідки вирушаємо до Івано-Франківська. Але попереду в нас дуже довгий спуск.

 

20.00 Ми йшли-йшли і нарешті прийшли! Спуск був надзвичайно довгий і дуже крутий. Всі спускалися з різною швидкістю, тому група розтягнулася дуже сильно і поки спустилися ті, хто йшов останнім, в таборі вже стояло кілька наметів і закипала вода на вечерю )))) І навіть стемніло. Ми розмістилися біля красивої річки Лімниця. Кажуть, вона найчистіша в Європі. Хочеться сказати, брешуть, але хто його знає, може воно й насправді так )))

Річка широка, повноводна і її шум дуже приємний. Неймовірні відчуття… Після тяжкого переходу так приємно скинути важкі чоботи, смачно повечеряти, випити гарячого чаю і поспівати пісень під гітару..….

 

18.09.12

 

Сьогодні в нашого чудового, доброго, розумного і безцінного керівника день народження!

Приємний ранок і навіть припікає сонечко. Нам немає куди поспішати, потяг ввечері, ми поряд із селом і в нас ціла купа часу. На більш тривалий сон… На приготування сніданку… На споживання чаю і неспішні бесіди… На фотосесію на підвісному мосту, що тягнеться через Лімницю. І навіть на вранішні купання в річці. Вода холодна і бадьорить, але це приємні відчуття!

 

Врешті, зібрались і прямуємо в село на автобус. Аж виявилось, що автобусу немає.. Добре, що нам трапилась приємна продавчиня в магазині, яка спочатку домовилася з водієм про автобус до Боршніва, а потім ще й нагодувала смачним обідом. Село дуже незвичне і цікаве. Його населення складає приблизно 60 осіб. І дійсно на вулиці майже немає людей. Тількі іноді проїжджають спортивні автомобілі, що приїхала на раллі та вантажівки з спиляними деревами. Адже ще з часів СРСР село було відоме своїми лісопильнями. І до 90-х років навіть існувала вузькоколійка між Боршневом та Осмолодою. А ще в селі є форелеве господарство, але ні побачити, ані покуштувати форель нам не вдалося.

Село – кінцева точка, з якої починаються кілька цікавих туристичних маршрутів на хребти і вершини Ігровця, Сивулі, Попаді, Ґрофи і Аршиці.

Близько сьомої години вечора, ми прибули в Івано-Франківськ. До потягу ще є кілька годин, тому всі бажаючі вирушили на ознайомлювальну прогулянку містом.

Це кінець нашого цікавого і неймовірного походу. З несподіванками, пригодами, туманом і дощем, сонцем і смачнючими ягодами і грибами.

Дякую всім за чудову компанію!

====================

Таня  пише оперу… Тобто щоденник походу :)

Фото – тут.

Далі буде…

Опубліковано у Карпати, Подорожі, Україна | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

1 коментар до Короткий звіт про похід в Горгани

  1. Анастасия коментує:

    Чудовий опис! Танюша МОЛОДЕЦЬ! Описала лаконічно, але так яскраво та гармонійно що мені здалося що я сама побувала з вами в горах!!! Дякую тобі велике за твою роботу!!! Це шедевр! Мені дуже сподобалось!

Коментарі закриті.