OlegMit Photo Blog

Вид на Тромсо

Після пішого походу по острову Соройя шлях наш лежав у Тромсо.Це невелике місто знамените тим, що багато історичних полярних експедицій починалися саме звідси.

За умовами рейду, кожен екіпаж пише невеликий репортаж по заздалегідь обраній темі, яка має відношення до Скандинавії. Остаточний варіант нашого репортажу можна прочитати тут.

Їхали всю ніч. На під’їзді до Тромсо вільних місць в кемпінгах не виявилося – липень, гарячий туристичний сезон. Температура повітря +13, дощ. По карті (з місцевої рекламою) знайшли потрібний готель (ABC Hotel), припаркувалися біля нього, але, оскільки адміністрація з’являлася тільки з 8 ранку, а було 6, вирішили поспати в машині. Нас розбудив стукіт у вікно – рішуче налаштована (молода і симпатична) панянка в формі хотіла взнати, чому ми спимо в недозволеному місці. Ми пояснили, що їхали всю ніч, і чекаємо, коли відкриється готель. Штрафу не було, власне, за всі 10000 км, які ми проїхали по Скандинавії, це був перший (і єдиний) контакт з дорожньою поліцією. З військовими ми перетиналися в Фінляндії, коли випадково заїхали на територію, що межує з військовою базою.

Отже, геофізична обсерваторія біля Рамфьордмоена, за 30км на південь від Тромсо.

Атмосферний радар

Внаслідок річного періоду, вчених в лабораторії було небагато, але зустріли нас привітно.

Антена с фазованою ґраткою

Розповіли, чим вони займаються (іноді, трапляється, нагрівають верхні шари атмосфери до температури в кілька мільйонів градусів), показали антени і прилади станції, які використовуються для спостереження за північним сяйвом. Лабораторія спеціально розміщена серед складок місцевості, щоб уникнути негативного впливу на прилади зв’язку, і поблизу від потужної електростанції.

Антенне поле

Після відвідин геофізиків ми повернулися в Тромсо. Однією з головних визначних пам’яток міста є кафедральний собор, найпівнічніший в Скандинавії.

Великий вітраж в арктичному соборі

У місті збереглося не так багато старих будівель через переважно дерев’яну забудову та пожежі, які в минулому періодично спустошували місто.

Старий будинок

Те, що збереглося, підтримують у відмінному стані. Ось таким постало місто перед нами під час прогулянки.

Контраст архітектурних стилів

Пам’ятник – єднання влади і народу

Сквер і вулиці міста

Ще один собор – більш традиційний

Бібліотека

Наступною нашою зустріччю з норвезькими вченими було відвідування Інституту Метеорології. Хол цього храму науки прикрашений фрескою, що зображає Тора з молотом в руці, який в колісниці, запряженій цапами, проноситься по небу над містом.

В холі Інституту метеорології

Біля входу гостей зустрічає полярний ведмідь.

Білий ведмідь

Більш докладно візит до метеорологів описаний в репортажі. А наш шлях лежав далі в Полярний Інститут і центр Polaria, який є одним з його підрозділів.

Стильний інтер’єр Полярного Інституту

Череп моржа

Білий ведмідь

Ведмідь в барлозі – експозиція в Полярії

Живі тюлені в акваріумі

Харчова піраміда арктичних вод

Акваріум з тюленями (тюленіаріум)

Тюлень

В акваріумі під постійним медичним наглядом живуть три самки тюленя. Це красиві граціозні тварини, які носяться по акваріуму як торпеди. На жаль, самці не виживають в неволі. У маленьких акваріумах можна зблизька побачити великих і малих риб і зразки морської фауни.

Актинія

Морський огірок

У центрі “Polaria” багато розваг для дітей, в тому числі електронний симулятор справжнього корабля.

Майбутній капітан

Після екскурсії ми повернулися в готель.

Вид з вікна готелю

Сонце закрили хмари, які тут же почали бризкати холодним дрібним дощем.

Тромсо. Липень. +14.

Тромсо – одне з найцікавіших міст, які ми відвідали під час рейду. Це особливе місто. У товщі гори пробиті тунелі, в яких розміщуються стоянки для автомобілів – ціле підземне селище, і там я вперше побачив підземну кругову розв’язку руху.
На наступний день ми рушили вперед, і по дорозі заїхали в симпатичне придорожнє саамське кафе. Там можна було випити кави, яку готували в закіптюженому чайнику на багатті, і з’їсти чашку оленячого супу.

Чайники і казан с супом

Саамський бубон з ієрогліфами

На додаток – тематична колекція фото з Норвегії (Shutterstock).

Далі буде…

Зміст звіту про рейд Париж – Нордкап 2010 року

3 липня. Париж. Старт рейду
3 липня. Продовження
4 липня. Данія. Копенгаген
4 липня. Данія. Паром на шведську сторону
5 липня. Швеція. Село і люди
6 липня. Швеція. Стокгольм
6 липня. Скансен
7 липня. Хельсінкі
8 липня. Сто тисяч озер
9 липня. Фінський спосіб життя
10 липня. Фінляндія. Ночівля на природі
11 липня. Тихі люди
11 липня. Курорт Рукка
12 липня. Похід по заповіднику
13 липня. Фінляндія
14 липня. Фінляндія. Далі на північ
15 липня. Норвегія. Хемнінгберг
16 липня. Приїхали. Мис Нордкап.
16 липня. Острів Магероя
17-18 липня. Похід на острів Соройя
19-20 липня. Тромсо
21 липня. Лофотени
22-23 липня. Норвегія. Хобіти і лисиці
24-25 июля. Швеція. Олені і кемпінг
26 июля 2010. Норвегія. Тронхейм
27 липня 2010. Норвегія. Дорога тролів
28 липня 2010. Норвегія. Берген
29 липня 2010. Повернення
30 липня 2010. Голландія
31 липня 2010. Франція. Фініш рейду
Підсумки

У цей день ми покинули гостинний острів Магеройя. Їдучи, милувалися мальовничими острівцями з рибальськими будиночками. Один такий острів-на-острові пов’язаний з великою землею ажурним мостом.

Острів на острові

Мости і пороми – характерна прикмета Скандинавії. Якщо затока або озеро невелике, через нього є міст, якщо міст будувати невигідно, буде пором.

Міст через затоку

Дороги вирубані в камені, часто зустрічаються тунелі. Острів Магероя пов’язаний з материком підводним тунелем, який опускається нижче рівня моря на 212 метрів.

Скеля біля дороги

Погода була гарна, не вірилося, що ми знаходимося за 70-ю паралеллю, в справжнісінькому Заполяр’ї.

Дорога вздовж затоки

Типова норвезька дорога

По чудовій норвезькій дорозі ми дісталися до Хамерфеста, міста, відомого своїми північними сяйвами, дуже затишного і гостинного. Місцеві жителі запевняють, що взимку місто не менш гарне і цікаве, ніж влітку. Символом Хамерфеста, крім музичного фестивалю, є білий ведмідь.

Білий ведмідь – символ Хамерфеста

На першій заправці нас зустрічав північний олень. Очевидно, прийшов заправитися.

Олень і автомобілі

З Хамерфеста наш шлях лежав на Соройю – величезний острів, більша частина якого – заповідник. Туристи бувають там вкрай рідко, на відміну від Лофотен. На Соройю ходить катер–катамаран на підводних крилах.

Водний трамвай

Дорога займає не більше 20 хвилин, це дозволяє остров’янам – школярам їздити в старші класи школи на материк.

Повний вперед

Це майже торпедна атака

Швидкість катера вражає.

Ще один перевізник

Ми прибули на причал маленького містечка, населення якого становить кілька десятків жителів.

Пожежна машина

Спочатку ми розмістилися в місцевій школі. Вона обладнана басейном (!!!), непоганою бібліотекою, і під час канікул використовується як хостел.

Поселення на краю світу

Погода була чудова, однак нас попередили, що завтра опівдні почнеться дощ. Норвезькі метеорологи -найточніші метеорологи в світі.

Шлях до північного мису

Наш маршрут лежав на північний край острова, до високої вежі з плоских каменів, яку місцеві жителі склали в 1855 році.

Північний мис

По дорозі ми пили воду зі струмків (ще одна перевага Норвегії перед Африкою).

Відпочинок біля струмка

Через 3 години ми піднялися на вершину.

Башта – орієнтир

Спустившись трохи нижче, ми знайшли зручну улоговину, яка дивилася точно на північ, тобто на вечірнє (нічне) сонце.

Намет над урвищем

Близько опівночі сонце опустилося досить низько над морем, але заходити передумало і продовжило свій шлях по небосхилу.

Сонце опівночі

Вночі навколо бродили вівці, яких ми витіснили зі звичної стоянки.

Вершина і башта

Вранці ми продовжили свій шлях по безлюдному острову.

Вперед по маршруту

Загальна протяжність маршруту близько 20 км, по неймовірно мальовничих місцях.

Затока і піщаний пляж з струмками

Затока і вид на острови

Іноді нас супроводжували вівці, показуючи нам дорогу на особливо крутих спусках.

Овечий загін імені Івана Сусаніна

Ми пройшли через довгу вузьку піщану затоку з величезною кількістю чайок. Їм не подобалося наше присутність. По піску потрібно було йти не зупиняючись, він був просякнутий водою і поступово йшов вниз під ногами.

Піщана затока і гора

Зліва від затоки височіла величезна гора, яку я назвав би дюною, тому що у неї був піщаний схил. По цьому крутому схилу ходили олені, залишаючи ланцюжки слідів.

На додаток – тематична колекція фото з Норвегії (Shutterstock).

Далі буде…

P.S. Дощ почався рівно в 12:00.

Зміст звіту про рейд Париж – Нордкап 2010 року

3 липня. Париж. Старт рейду
3 липня. Продовження
4 липня. Данія. Копенгаген
4 липня. Данія. Паром на шведську сторону
5 липня. Швеція. Село і люди
6 липня. Швеція. Стокгольм
6 липня. Скансен
7 липня. Хельсінкі
8 липня. Сто тисяч озер
9 липня. Фінський спосіб життя
10 липня. Фінляндія. Ночівля на природі
11 липня. Тихі люди
11 липня. Курорт Рукка
12 липня. Похід по заповіднику
13 липня. Фінляндія
14 липня. Фінляндія. Далі на північ
15 липня. Норвегія. Хемнінгберг
16 липня. Приїхали. Мис Нордкап.
16 липня. Острів Магероя
17-18 липня. Похід на острів Соройя
19-20 липня. Тромсо
21 липня. Лофотени
22-23 липня. Норвегія. Хобіти і лисиці
24-25 июля. Швеція. Олені і кемпінг
26 июля 2010. Норвегія. Тронхейм
27 липня 2010. Норвегія. Дорога тролів
28 липня 2010. Норвегія. Берген
29 липня 2010. Повернення
30 липня 2010. Голландія
31 липня 2010. Франція. Фініш рейду
Підсумки

Цей день був одним з найбільш насичених. Продовжуємо подорож.

Порт

Вранці мандрували по острову Магероя, користуючись погодою, яка виявилася нереально хорошою для цих місць. Ми бачили невеликі містечка, порти і рибальські селища. Норвежці такі ж естети в плані прикрасити життя, як і фіни, проте більш суворий клімат і скелі замість тайги накладають свій відбиток.

Сходинки, прикрашені круглими каменями.

Друга половина дня була присвячена походу на саму північну точку Європи. Вона знаходиться на мисі з довгою назвою Knivskjelodden (71градус, 11’08 “півн.ш.). Пішохідна стежка завдовжки 18 км (9 туди і 9 назад) починається з невеликої гравійної стоянки, на якій не змогли розміститися усі наші екіпажі. В результаті Пріус довелося паркувати практично на каменях.

Екстремальне паркування на гострому камінні

О 16:00 група рушила в дорогу. Стежка виявилася дуже кам’янистою. Періодично доводилося долати невеликі болітця. Дуже придалися міцні ходові кросівки. Нам пощастило, що в результаті все обійшлося без забитих місць і вивихів.

Рух по стежці з орієнтирами у вигляді кам’яних пірамідок

По дорозі ми не раз зустрічали острівці зеленої трави і ніжно-рожеві дрібні квіти – прикмети суворого заполярного літа.

Квіти на каменях

Стежка петляла серед кам’янистих ущелин і схилів, і нарешті, вивела нас до моря.

Струмок

Виходи білого мармуру на поверхню

Колоритний камінь у вигляді голови птеродактиля

Кам’яна пірамідка

Шаруваті камені

Відображення неба в озерці на мисі. Праворуч – мис Нордкап

Нарешті ми подолали мокрі камені, тріщини в скелях і осипи. Виявилося, що на самій північній маківці Європи стоїть автоматичний маяк з сонячною батареєю. Швидше за все, полярної ночі він не працює.

Найпівнічніший маяк Європи

Хвилі смарагдового кольору розбивалися об каміння, здіймаючи вгору фонтани бризок.

Берег і хвилі

Море хвилюється і б’ється об берег

Вода тут всюди, багато солоної води в морі і струмки з чистою дзюркотливою водою, що пробивають собі дорогу між каменів.

Струмок

Зворотна дорога до початку пішохідного маршруту потребувала деяких зусиль.

На додаток – тематична колекція фото з Норвегії (Shutterstock).

Далі буде…

Зміст звіту про рейд Париж – Нордкап 2010 року

3 липня. Париж. Старт рейду
3 липня. Продовження
4 липня. Данія. Копенгаген
4 липня. Данія. Паром на шведську сторону
5 липня. Швеція. Село і люди
6 липня. Швеція. Стокгольм
6 липня. Скансен
7 липня. Хельсінкі
8 липня. Сто тисяч озер
9 липня. Фінський спосіб життя
10 липня. Фінляндія. Ночівля на природі
11 липня. Тихі люди
11 липня. Курорт Рукка
12 липня. Похід по заповіднику
13 липня. Фінляндія
14 липня. Фінляндія. Далі на північ
15 липня. Норвегія. Хемнінгберг
16 липня. Приїхали. Мис Нордкап.
16 липня. Острів Магероя
17-18 липня. Похід на острів Соройя
19-20 липня. Тромсо
21 липня. Лофотени
22-23 липня. Норвегія. Хобіти і лисиці
24-25 июля. Швеція. Олені і кемпінг
26 июля 2010. Норвегія. Тронхейм
27 липня 2010. Норвегія. Дорога тролів
28 липня 2010. Норвегія. Берген
29 липня 2010. Повернення
30 липня 2010. Голландія
31 липня 2010. Франція. Фініш рейду
Підсумки