Рейд продовжується. Ми перетнули кордон Норвегії вранці, і все навколо разюче змінилося. Навіть в липні тут досить прохолодно. Замість лісистих пагорбів і блакитних озер ми бачимо зелену воду фіордів з рудими обмілинами під час відливу. І гори. Скрізь гори. Дуже мальовничі і зі стрічками води на них.
Дорога на Хемнінгберг. Край Європи. Шлях наш лежав уздовж узбережжя, через дуже пересічений рельєф. Сітка автомобільних доріг в Норвегії не дуже густа. Загубитися на дорозі складно. У віддалених районах дороги вузькі, в одну смугу, з кишенями для роз’їзду. Якщо зустрічаються два автомобілі, можна трохи з’їхати на узбіччя. Розмітка, як всюди в Скандинавії, дуже хороша. Крім оленів, тут можна зустріти і групи овець. Вони дуже допитливі і людей не бояться. Як правило, всі з маркуванням.
Сірий камінь, з якого складено ці мальовничі скелі, нерідко покритий красивими візерунками з лишайника.
Дерев немає, стелеться по землі невеликий чагарник, який при потребі можна використовувати як паливо. Сонце вже практично не сідає, бо зараз середина липня, а Північне полярне коло ми перетнули в районі аеродрому Рованіємі, далеко на півдні від цього місця. До речі, там живе Санта-Клаус.
Дме сильний холодний вітер, і мимоволі переймаєшся повагою до людей, які тут живуть.
Дорога пробита в диких скелях, які майже вертикально здіймаються над берегом.
Наш кінцевий пункт сьогодні – невелике селище Хемнінгберг, на східному краю Норвегії. Далі вже Росія. Будинків в селищі трохи, жителів теж, але є кемпінг і капітальний туалет, до якого наші колеги вранці їздили на машинах.
Іноді сонце з’являється з-за хмар, стають видні різнокольорові будинки селища. На відміну від Фінляндії і, особливо, Швеції, будинки тут фарбують в різні кольори, хоча іноді зустрічаються і традиційні червоні. У місцевих кафе прийнято вішати на стіни старі чорно-білі фото.
Ми не втрималися і зробили традиційну фотографію з рятувальним кругом на пірсі.
Біля будинків можна побачити розкладені для просушування мережі.
Синє небо зовсім близько, за пеленою похмурих хмар – цим повітряним конвеєром Гольфстріму.
Зелень чагарників пробивається через каміння. Води тут в надлишку, сильних морозів не буває, але ось тепла і світла явно недостатньо.
Природа навколо напрочуд гарна, і люди в ній виглядають також спокійно і гармонійно.
Після Хемнінгберга нас чекає ще один стрибок на північ – на острів Магероя.
На додаток – тематична колекція фото з Норвегії (Shutterstock).
Далі буде…
Зміст звіту про рейд Париж – Нордкап 2010 року
3 липня. Париж. Старт рейду
3 липня. Продовження
4 липня. Данія. Копенгаген
4 липня. Данія. Паром на шведську сторону
5 липня. Швеція. Село і люди
6 липня. Швеція. Стокгольм
6 липня. Скансен
7 липня. Хельсінкі
8 липня. Сто тисяч озер
9 липня. Фінський спосіб життя
10 липня. Фінляндія. Ночівля на природі
11 липня. Тихі люди
11 липня. Курорт Рукка
12 липня. Похід по заповіднику
13 липня. Фінляндія
14 липня. Фінляндія. Далі на північ
15 липня. Норвегія. Хемнінгберг
16 липня. Приїхали. Мис Нордкап.
16 липня. Острів Магероя
17-18 липня. Похід на острів Соройя
19-20 липня. Тромсо
21 липня. Лофотени
22-23 липня. Норвегія. Хобіти і лисиці
24-25 июля. Швеція. Олені і кемпінг
26 июля 2010. Норвегія. Тронхейм
27 липня 2010. Норвегія. Дорога тролів
28 липня 2010. Норвегія. Берген
29 липня 2010. Повернення
30 липня 2010. Голландія
31 липня 2010. Франція. Фініш рейду
Підсумки